Ні словечка йому не сказав старий,
Мовчки вивив коня за ворота.
Потихеньку осіння лилася згори
На степи позолота.
А коли упав перший у жовтні сніг,
Лист прийшов увесь пом’ятий:
За далеке майбутнє ліг
У бур’ян головою спати.
До товару... По воду... А день за днем...
Знов подвір’я взялось травою...
Серце, серце! З твоїм вогнем –
У бур’ян головою!(c)Євген Плужник